Заради справедливості мусимо відзначити, що суперники з боку прихильників Брауна відповідали не менш обуреними спічами, лекціями і аріями. І деякі з них цілком навіть пристойні:
«Планктонина вам платить зп. Вона та інші роботяги заробляють бюджет з якого фінансуються бюджетні НДІ. Якщо все будуть розумними і цікавитимуться влаштуванням Всесвіту, то жерти нема чого буде. Так що давайте поважати всі професії й не звертати увагу на дурнів»
Щоправда, при цьому в учасників дискусії якось випадало з поля зору, що була колись така країна, в якій влаштуванням всесвіту цікавився кожен другий, і при цьому податків цілком вистачало на фінансування синхрофазотронів та інших вибриків фізиків. Щоправда, податків вистачало не тому, що влада тієї країни цікавилася влаштуванням Всесвіту, а тому, що згадана влада цікавилася війною і докладала всіх зусиль, аби у потенційній війні та «науковому змаганні» не програти... Такі от цікаві закономірності співіснування державного бюджету та руху елементарних частинок...
Тим часом 8 серпня таки настало і коллайдер запрацював. Однак ознак чорної дірки на горизонті не з'явилося.
«Фізики сподіваються, що цей пристрій, на створення якого пішло 14 років і 8 млрд доларів, дозволить отримати достовірну інформацію про походження Всесвіту. Передбачається, що з його допомогою можна буде відтворити умови, які мали місце через одну трильйонну частку секунди після Великого вибуху.

Коллайдер розміщено в гігантському тунелі на глибині ста метрів. Два пучки частинок рухатимуться в протилежному напрямі на величезній швидкості. Проте у певних місцях їх маршрути перетнуться, що дозволить їм зіштовхуватися.
Направляти частинки будуть декілька тисяч надпровідних магнітів. Наслідки зіткнення частинок і стануть головним предметом вивчення.
Навколо адронного коллайдера вже створено безліч легенд. Є думка, що в прискорювачі можуть виникнути чорні дірки, здатні знищити сам коллайдер і навіть поглинути території Франції і Швейцарії. Подібне, на думку учених, в принципі можливо, проте час існування таких чорних дірок буде украй коротким.
Тим часом, головний вчений секретар Об'єднаного інституту ядерних досліджень в Дубно Микола Русакович заявив, що початок експериментів на коллайдері варто чекати не раніше листопада цього року, а зараз відбуватимуться лише пробні пуски, які для фізиків серйозного інтересу не становлять».
А вже дев'ятого липня від людей, котрі фізику вчили не тільки в школі, надійшли заспокійливі повідомлення, мовляв, чорна дірка у коллайдері якщо й з'явиться, то тільки через кілька років, а до того ще жити та й жити. Бо коллайдер спочатку будуть налаштовувати, потім пускати протони пучками, і доки влаштують то зіткнення... Одно слово, у простих смертних ще купа часу.
В той же час в новинах почали з'являтися інші повідомлення: зокрема, росіяни заявили, що вони дадуть відповідь Чемберлену, бо, мовляв, на їхній території теж є коллайдер, і він, на відміну від швейцарського, вже працює в робочому, а не випробувальному режимі. Росіян можна зрозуміти - саме в російському Дубно колись з'явився перший потужний синхрофазотрон, тобто прискорювач. Про нього навіть Алла Пугачова колись співала. А тут на тобі, якісь швейцарці...
«Сучасна наука давно переступила державні кордони. Глобальні проблеми можна вирішити, тільки об'єднаними зусиллями світового співтовариства. Однак питання, як швидше одержати результат, і, головне, кому дістануться ці відкриття, як і раніше залишаються. Тому багато країн - Китай, Японія й Німеччина - продовжують будувати свої власні прискорювачі, точно такі ж, що як уже існують у Росії», - кажуть в підмосковному Протвіно.
Шкода тільки, що в Україні ціла купа молодих і цікавучих просто сидять і за цією «битвою коллайдерів» тихо спостерігають. І, маю підозру, фізиків-експериментаторів серед них цілком достатньо. І навіть фізиків-теоретиків з корисними ідеями серед них не бракує - принаймні, хотілося б у це вірити. Зрозуміло, теоретично абсолютно немає значення, на чиїй території - російській чи швейцарській - виникне чорна дірка. Однак за майбутні досягнення, котрі будуть отримані у випадку, якщо дірки не буде, якось образливо. Все ж таки, ціла купа ідей на тему бозона Хіггса витає і над українською територією.
Однак і тяжко сумувати з цього приводу якось не доводиться. Бо, як кажуть мудрі філософи, що б людина не досліджувала, чи то висоти космосу, чи то глибини мікросвіту, вона досліджує тільки і виключно саму себе. А тому, за великим рахунком, особливо перейматися жабою з приводу російської чи швейцарської техніки нема сенсу: матеріал для дослідження, тобто, ми, у нас завжди під рукою. А власний мікросвіт, то така річ, що особливо сумувати не дасть: як підмітив колись Єжи Лєц, не встигнеш добратися до самісінького дна, як знизу хтось починає стукати...

Джерело: http://www.chasipodii.net/