Коли тобі важко
То мрій, линь увись.
Якщо ти летиш, то землі не торкнись.
Якщо упадеш, не лежи підведись
Живеш на чужині свого не стидись.
Коли забуваєш для чого живеш,
Поради спитай у подібних сердець.
Якщо ти загубиш себе у самоті,
То друг нагадає ким ти був тоді,
Коли ти сміявся крізь сльози тому,
Що лише для мрії долав ти біду.
Якщо ти ще бачиш попереду ціль,
То стимул жене і долає твій біль.
Якщо повернувшись назад у тривозі,
Не бачиш нікого, ніхто вже не в змозі
Тобі помогти, ти не бійся іди.
Коли зрозумієш ти що навколо
Є лише стіна, що здіймається колом,
Лиш мури-каліки тебе обступили,
А руки холодні ланци перевили
Що сонця не бачиш за кліткою грат.
Коли зрозумієш що ти у клітці,
Тримають тебе твої правила й принцип.
Тримає положення й вир ідеалів,
І дихати не дає ТВОЯ слава.
І клітка навколо – це твоїх рук діло,
Сам викував ланц що обвив твоє тіло,
І ти перекрив собі вічне світило.
Ти лиш не губися у власних сльозах.
Себе не втрачай ти на власних очах.
Розбий з середини ти кріпкий граніт,
І вийди на волю під звуки трембіт.
А потім співай ти під звуки гітар,
Проте як почався твій Neustart.