Є люди що вірять у принца та казку, є ті що не вірять у Господа ласку
А ми лиш з тобою, під ласками неба. У ночі покровах згадаєм про себе.
Не маєм любові й не хочемо мати. Бо мрія у нас в житті Не страждати.
Ми з серцем мовчали аж до світання, й раділи із того, що ми вже останні.